Всі люблячі батьки хочуть, щоб їхні діти були не тільки щасливими, але й змогли реалізуватися себе в дорослому житті. Одним словом, були духовно, фізично та інтелектуально розвиненими. Тому кожен батько шукає для всебічного розвитку дитини відповідний шлях. У даній статті наведені поради батькам щодо виховання дітей молодшого шкільного віку.
Відносини між батьками і дітьми молодшого шкільного віку зазвичай складаються за такою схемою: спочатку малюк не має іншого зразка для поведінки, як старші члени родини. Тому вони всіляко намагаються наслідувати їх, радувати бабусю, тата, маму. Всіх рідних і близьких приводять в розчулення перший лепет малюка, потім перші пісеньки і вірші, вивчені ім. І начебто все складається досить благополучно, але до тих самих пір, поки дитина не починає відвідувати дитячий садок. Потім він йде до школи, де стикається з першими труднощами. Спочатку у нього ніяк не виходять карлючки і палички, потім числа не складаються. Ось тут-то багато батьків починають розуміти, що їх чадо зовсім не вундеркінд, а зовсім пересічний дитина, з середніми здібностями. Мама і тато по черзі намагаються взятися за виховання дитини, відбиватися від рук, то часом вони просто перегинають палицю, порушуючи духовну близькість з дитиною, яка може бути безповоротно загублена.
У підлітковому віці змінити вже мало що можна. А потім ще батьки дивуються, чому ж у такій, здавалося б, позитивною дівчинці росте «важкий» підліток. А коли людина стає зовсім дорослим, то тут ми і дізнаємося, наскільки він чужий і незрозумілий нам. Але всього цього можна уникнути, якби батьки у свій час попорпалися в працях іменитих педагогів, які давно і успішно вирішили проблему перехідного віку. Але ви-то правильні батьки. Тому намагаєтеся прислухатися до порад фахівців. Ось кілька цінних і корисних порад:
1) Постарайтеся прийняти свою дитину такою, якою вона є. Ви хочете записати дочку в балетну групу, але вона чинить опір? Або, скажімо, сусідський Петя читає «Бородіно» напам'ять, в той час як ваш син з великим трудом вивчає чотиривірш? Нічого страшного. Адже це - ваша дитина, найрідніша і найулюбленіший. І якщо у нього щось одне не виходить, то неодмінно вийде щось інше.
2) Варто прийняти за даність те, що кожна людина (у тому числі і ваш малюк) у цей світ приходить зі своєю місією. І явно не вам вирішувати, що це за місія. Ви ж можете тільки допомогти виявити і розвинути приховані здібності і таланти своєї дитини, які йому будуть потрібні для здійснення місії.
3) Чи не підірвіть віру дитини в себе. Зазвичай батьками у виховних цілях використовуються фрази, що програмують малюка на неуспіх. Приміром, «ти такий же, як ...", "відчепися, колись мені», «ти стаєш ...». Якщо ви незадоволені поведінкою свого чада, то набагато доречніше сказати: «Я й не думав, що такий хороший дитина може зробити такий поганий вчинок». Одним словом, ви засуджуєте лише вчинок, а значить, малюк захоче зробити все, щоб виправити його, не засмучувати вас більше. Ви повинні якомога частіше говорити дитині: «Я тебе люблю», «дякую тобі», «ти у мене розумниця». Але найголовніше - не переборщити. Адже можна настільки загострити його увагу на самому собі, що він перестане звертати увагу на інших. У дошкільному віці це буде не так вже помітно. А от у школі неодмінно почнуться конфлікти, адже ваша дитина звик, що все крутиться виключно навколо нього.
4) Повага до оточуючих потрібно прищеплювати дитині із самого ніжного віку. Обов'язково вчіть його турботі про близьких, відповідальності за інших, співучасті. Не варто забувати про те, що одним з основоположних умов для гармонійного розвитку дитини є радісна і спокійна атмосфера в будинку.
Всі ці поради і рекомендації допоможуть створити гармонійні стосунки між дітьми і батьками. Ніякі, навіть самі прогресивні методики не допоможуть у вихованні дітей, якщо в будинку немає сімейного затишку і спокою. Коли батьки кричать і лаються, то відразу ж втрачають свій авторитет в очах дитини. А адже відновити його потім буде вкрай складно.